Перебуваючи у Парижі, Микола Сингаївський раптом побачив величезну клумбу з різноманітними квітами, яка була навкруги засіяна чорнобривцями.

Квіти його мами так далеко від рідного дому - це справило на нього неабияке враження. Саме там, у Франції, і були написані перші рядочки «Чорнобривців».

Того часу Микола Сингаївський товаришував з Володимиром Верменичем, який і поклав музику на слова. Сталося це далекого 1957 року.

Але пісня писалася довго і важко. Першим заспівав її Костянтин Огнєвий. Сингаївським було написано аж п’ять варіантів віршів, один із яких ви чуєте нині.

Пісня з’явилася у невдалий час. Тоді якраз «гриміла» «Пісня про рушник» Майбороди та Малишка. І «Чорнобривці» потрапили на деякий час ніби в її тінь.

Але минув, напевно, рік і «Чорнобривці» почали злітати.