20.08.2015 16:10

Григорій Квітка-Основ’яненко

Григорій Квітка-Основ’яненко

Сьогодні ми згадуємо «батька української прози» - Григорія Квітку-Основ’яненка.

Ми досі любимо його «Сердешну Оксану», сентиментальну «Марусю», побоюємося «Конотопської відьми», а від малоросійської комедії «Сватання на Гончарівці» перехоплює подих.

Містичне зцілення від сліпоти стало причиною навернення Квітки до фанатичного християнства. Але послушництво Григорія тривало не довго.

Невже той, який колись писав у листі «жінок люблю як людей, а не як жінок» та «не хочу ризикувати власним спокоєм», закохався? Подейкують, що саме так.

Пізніше про події молодих років йому нагадувала чорнильниця у вигляді ченця-пустельника зі снопом на плечах, з якого виглядали ніжки селянки. Вона завжди стояла на столі його кабінету.

Квітка дуже любив хутір Основу - рідне гніздо свого роду.

До речі, писати він почав майже у 50 років. Основ’яненком Квітка став підписуватися у 54-річному віці, щоб показати прив’язаність до рідних Основ.

Цікаво, що Григорію дуже тяжко давалися поїздки. Тільки в молодості він побував у Києві та Москві, а опісля - далі Харкова не виїжджав нікуди.

 

*У разі використання інформації посилання на «Радіо Київ - 98 FM» обов'язкове.